Естонська рада у справах біженців спільно з Управлінням ООН у справах біженців (UNHCR) та Міжнародною організацією з міграції (IOM) провела соціально-економічне дослідження SEIS серед українських біженців, яке дало змогу краще зрозуміти їхній досвід інтеграції в нове суспільство.

В Естонії опитування охопило 600 домогосподарств і 1 409 осіб. Результати свідчать про поступ у вивченні мови, працевлаштуванні та соціальній інтеграції, а також вказують на збереження потреби в економічній підтримці.

Знання мови є ключовим чинником інтеграції в Естонії, саме тому багато біженців активно працюють над удосконаленням естонської. За даними опитування, 58% респондентів відвідували мовні курси, і більшість задоволені здобутими знаннями. Володіння естонською мовою допомагає біженцям знайти роботу, вирішувати щоденні справи та налагоджувати зв’язок із місцевою громадою.

Українські біженці в Естонії також демонструють високий рівень зайнятості — 69%. Утім, багато хто досі стикається з фінансовими труднощами: 75% домогосподарств мають дохід нижчий за національну межу бідності, а 24% не можуть покрити базові витрати. Крім того, багато людей працюють на посадах, які не відповідають їхній кваліфікації, що призводить до недовикористання професійного потенціалу.

Попри ці виклики, відносини між біженцями та місцевими жителями загалом є позитивними — 77% описують взаємодію з естонцями як добру або дуже добру. Підтримка з боку місцевих громад відіграла важливу роль у процесі адаптації та відновлення життя. Близько 80% українських біженців планують залишитися в Естонії протягом наступного року, що підкреслює важливість довгострокових інтеграційних заходів.

Ще один позитивний показник — високий рівень відвідуваності шкіл: у 2023/2024 навчальному році 93% дітей віком 7–18 років навчалися в естонських школах.

Повну версію дослідження можна переглянути [тут].